Школа молодих батьків
Тема «Граючись зростаємо. Сучасні іграшки»
У слові іграшка сховане слово «гра». Іграшка – засіб для гри, її провідник.
Іграшка – образ, товариш, спогад про тих, хто подарував або зробив її.
Вона приходить до дитини змалку.
Іграшка – засіб для виховання та розвитку дитини. Ранній вік характеризується тим, що дитина відтворює все, що бачить зовні, і переносить у свої ігри, свій внутрішній світ. Образи іграшок, які ми пропонуємо дітям, навіюють образ, на який дитина прагне бути схожою.
Сучасний світ наповнений різноманітними іграшками для дітей. Пригадайте, як виглядає сучасна іграшка? З якого матеріалу вона вироблена, якого кольору, який образ несе в собі?
Сучасна іграшка – розумна, вона вміє говорити, пищати, грає мелодії,
стріляє, дає приклад для розвитку певних мовленнєвих та емоційних проявів. Граючись з такими гучними іграшками, дитина навчається відтворювати такі самі звуки без допомоги дорослих. Вона довго може бігати зі звуковим кермом у руках.
Критерії, які пропонують фахівці під час вибору іграшки для дітей
Екологічність – іграшка має бути виготовлена з екологічно чистого,
нетоксичного, гіпоалергенного бажано природного матеріалу (натуральні тканини і наповнювачі, дерево тощо).
Безпечність – вона має бути абсолютно безпечна для дитини (без гострих кутів, дрібних деталей, особливо таких, які легко обламуються), її розмір і об’єм має бути таким, щоб дитині було зручно тримати її в руках і легко нею маніпулювати.
Естетичність – іграшка має бути привабливою для дитини, бути
природною та гармонійною у співвідношенні форми, розміру, кольору (наприклад, крокодил не буває рожевого кольору, корівкам не плетуть коси і не зав’язують банти, а для трирічної дівчинки більше підходять пупси, ніж Барбі).
Педагогічність – кожна іграшка є образом для відтворення, несе в собі
певний зміст, чогось навчає, спонукає до певних дій з нею, доповнює
уявлення дитини про навколишній світ.
Психологічний критерій – іграшка спонукає дитину до переживання
ситуативних почуттів, прояву різних емоцій, сприяє розвитку певних рис характеру, моделей поведінки, розвиває дрібну і велику
моторику.
Правила прибирання іграшок з дитиною
1. «Пора прибирати іграшки. Які дві пісеньки ти б хотів почути, поки ми будемо все збирати? ».
2.«Пора прибирати іграшки. Давай подивимося, хто швидше все прибере, ти – ось ці пазли, чи я ось цей конструктор?».
3.«Давай ти їх будеш не складати, а кидати(наприклад, в корзину)!». Перед цим переконайтеся, що для «кидання» є відповідне місце, і непомітно сховайте ті іграшки, які можуть не витримати такого поводження.
Школа молодих батьків
Тема:
«Ігри в період адаптації дитини»
Шановні батьки! Сьогодні пропоную до Вашої ігри, які допоможуть дитині швидше пройти період адаптації в дитсадку — новому для неї місця з незнайомими дорослими. Природна реакція на новизну — це не так фізичний дискомфорт (напруження м’язів, часте дихання), коли дитина досліджує новий простір, змушена в ньому орієнтуватися, як емоційне напруження, коли переважають емоції тривоги, гніву. Дитина хвилюється: «Як я без мами? Чи не забудуть мене тут?». Звикання малюка до дитячого садка — процес непростий, адже адаптивні можливості дитячого організму обмежені. Допомогти дитині в цей період мають близькі їй люди. Щоб зняти напруження, необхідно переключати увагу дитини на діяльність, яка приносить їй задоволення. У дошкільному віці — це передусім гра. «Мова» ігор зрозуміла і доступна кожній дитині. За її допомогою вона отримує можливість виражати свої емоції, переживання, спілкуватися з однолітками, ознайомлюватися з нормами і правилами життя, отримує внутрішню свободу (гратися з ким хочу, де хочу, скільки хочу, чим хочу). Сьогодні у нас є можливість згадати дитинство і погратись із задоволенням, від душі з дитиною.
З повагою, Ж.В. Кіптенко,
вихователь – методист.
Колючий їжачок
Дай долонечку, моє сонечко,
Я погладжу тебе по долонечці.
Ходить-бродить вздовж доріжок
Весь в колючках їжачок,
Ягідки шука й грибочки
Для маленьких діточок.
Що нам пікдажуть пальчики
Мета:
· розвивати тактильне сприймання дітей, спостережливість
· збагачувати сенсорний досвід
· стимулювати пізнавальну активність
Обладнання:
· природні матеріали різної фактури — каштан, горіх, шишка, дерев’яний ребристий олівець, гладенький камінчик
Дихаємо животиком
Бегемотики на траві лежали,
Глибоко повітря вдихали.
Животик піднімається (вдих),
Животик опускається (видих).
Сіли бегемотики,
Торкнулися животиків.
Животик піднімається (вдих),
Животик опускається (видих).
Рибка на хвилях розважається,
То вгору (вдих),
То вниз (видих)
Весело гойдається.
Метелики на лузі (з хустинками)
Ми — метелики яскраві —
На листочках посідали.
(діти сидять навпочіпки)
Вітер дмухнув — полетіли.
(встають, бігають по кімнаті, змахуючи руками вгору – вниз)
І на землю тихо сіли.
(сідають навпочіпки, завмирають)
Вітер знову налетів,
З нами гратись захотів.
Високо він нас підняв.
(встають, піднімають руки догори)
Все кружляв нас і кружляв.
Сонце крильця освітило —
І на землю опустило.
(кружляють по кімнаті, сідають навпочіпки)
Малюнки на піску
Мета:·розвивати в дітей тактильну чутливість
· візуалізувати поняття власного Я
Обладнання: Шановні батьки! Сьогодні пропоную до Вашої ігри, які допоможуть дитині швидше пройти період адаптації в дитсадку — новому для неї місця з незнайомими дорослими. Природна реакція на новизну — це не так фізичний дискомфорт (напруження м’язів, часте дихання), коли дитина досліджує новий простір, змушена в ньому орієнтуватися, як емоційне напруження, коли переважають емоції тривоги, гніву. Дитина хвилюється: «Як я без мами? Чи не забудуть мене тут?». Звикання малюка до дитячого садка — процес непростий, адже адаптивні можливості дитячого організму обмежені. Допомогти дитині в цей період мають близькі їй люди. Щоб зняти напруження, необхідно переключати увагу дитини на діяльність, яка приносить їй задоволення. У дошкільному віці — це передусім гра. «Мова» ігор зрозуміла і доступна кожній дитині. За її допомогою вона отримує можливість виражати свої емоції, переживання, спілкуватися з однолітками, ознайомлюватися з нормами і правилами життя, отримує внутрішню свободу (гратися з ким хочу, де хочу, скільки хочу, чим хочу). Сьогодні у нас є можливість згадати дитинство і погратись із задоволенням, від душі з дитиною.
З повагою, Ж.В. Кіптенко,
вихователь – методист.
Колючий їжачок
Ходить-бродить вздовж доріжок
Весь в колючках їжачок,
Ягідки шука й грибочки
Для маленьких діточок.
Що нам скажуть пальчики
Мета: розвивати тактильне сприймання дітей, спостережливість, збагачувати сенсорний досвід, стимулювати пізнавальну активність.
Обладнання: природні матеріали різної фактури — каштан, горіх, шишка, дерев’яний ребристий олівець, гладенький камінчик
Дихаємо животиком
Бегемотики на траві лежали,
Глибоко повітря вдихали.
Животик піднімається (вдих),
Животик опускається (видих).
Сіли бегемотики,
Торкнулися животиків.
Животик піднімається (вдих),
Животик опускається (видих).
Рибка на хвилях розважається,
То вгору (вдих),
То вниз (видих)
Весело гойдається.
Метелики на лузі (з хустинками)
Ми — метелики яскраві —
На листочках посідали.
(діти сидять навпочіпки)
Вітер дмухнув — полетіли. (встають, бігають по кімнаті, змахуючи руками вгору – вниз)
І на землю тихо сіли. (сідають навпочіпки, завмирають)
Вітер знову налетів,
З нами гратись захотів.
Високо він нас підняв.
(встають, піднімають руки догори)
Все кружляв нас і кружляв.
Сонце крильця освітило —
І на землю опустило.(кружляють по кімнаті, потім зупиняються і сідають навпочіпки)
Школа молодих батьків
Тема "Граючись зростаємо. Сучасні іграшки"
У слові іграшка сховане слово «гра». Іграшка – засіб для гри, її провідник. Іграшка – образ, товариш, спогад про тих, хто подарував або зробив її. Вона приходить до дитини змалку. Іграшка – засіб для виховання та розвитку дитини. Ранній вік характеризується тим, що дитина відтворює все, що бачить зовні, і переносить у свої ігри, свій внутрішній світ. Образи іграшок, які ми пропонуємо дітям, навіюють образ, на який дитина прагне бути схожою. Сучасний світ наповнений різноманітними іграшками для дітей. Пригадайте, як виглядає сучасна іграшка? З якого матеріалу вона вироблена, якого кольору, який образ несе в собі? Сучасна іграшка – розумна, вона вміє говорити, пищати, грає мелодії, стріляє, дає приклад для розвитку певних мовленнєвих та емоційних проявів. Граючись з такими гучними іграшками, дитина навчається відтворювати такі самі звуки без допомоги дорослих. Вона довго може бігати зі звуковим кермом у руках.
Критерії, які пропонують фахівці під час вибору іграшки для дітей
Екологічність – іграшка має бути виготовлена з екологічно чистого,
нетоксичного, гіпоалергенного бажано природного матеріалу (натуральні тканини і наповнювачі, дерево тощо).
Безпечність – вона має бути абсолютно безпечна для дитини (без гострих кутів, дрібних деталей, особливо таких, які легко обламуються), її розмір і об’єм має бути таким, щоб дитині було зручно тримати її в руках і легко нею маніпулювати.
Естетичність – іграшка має бути привабливою для дитини, бути
природною та гармонійною у співвідношенні форми, розміру, кольору (наприклад, крокодил не буває рожевого кольору, корівкам не плетуть коси і не зав’язують банти, а для трирічної дівчинки більше підходять пупси, ніж Барбі).
Педагогічність – кожна іграшка є образом для відтворення, несе в собі
певний зміст, чогось навчає, спонукає до певних дій з нею, доповнює
уявлення дитини про навколишній світ.
Психологічний критерій – іграшка спонукає дитину до переживання
ситуативних почуттів, прояву різних емоцій, сприяє розвитку певних рис характеру, моделей поведінки, розвиває дрібну і велику
моторику.
Школа молодих батьків
Тема: «Діти – дзеркало батьків»
Дитина — дзеркало родини;
як у краплі води відбивається сонце,
так у дітях відбивається
моральна чистота матері і батька.
В.О.Сухомлинський
Усі ми виховуємось у дитячому садку, навчаємось у школі, проте ніхто нас не вчить бути хорошими батьками. Нам не казали, що це може бути дуже складно й водночас цікаво, що іноді батьківство – це творчість, захоплення та задоволення, а часом – рутина, розпач, безсилля. Як налагодити щирі й довірливі взаємовідносини з власною дитиною?
Складові мудрої батьківської любові
- Навчіться вислуховувати свою дитину, бути терплячими. Не поспішайте завершити замість неї фразу, думку; не підганяйте та не перебивайте.
- Уникайте спокуси задовольнити будь-яке бажання дитини.
- Давайте дитині посильні доручення та стежте за їх виконанням. Не намагайтеся виконувати замість сина або доньки будь-яку справу.
- Не нав'язуйте свою думку або волю: краще аргументовано доведіть, що зробити краще так, як ви пропонуєте.
- Привчайте аргументувати свої вчинки: пропонуйте їй щоразу замислюватися над тим, що вона хоче робити або що робить.
- Спонукайте пізнавати навколишній світ.
- Створіть для дитини безпечні умови перебування та пізнання — закрийте розетки, заховайте сірники, приберіть скло, яким можна порізатися тощо.
- Пояснюйте призначення та користь різних речей, предметів, правила користування ними зрозумілою мовою, але без сюсюкання і зайвого спрощення.
- Вчасно привчайте дитину до самообслуговування. Вигадуйте для цього ігрові форми, зацікавлюйте, заохочуйте.
- Навчайте дитину шанувати і любити своїх батьків, дідусів і бабусь, братиків або сестричок. Не допускайте її самоствердження за допомогою інших.
- Будьте прикладом для дитини. Адже дитина є дзеркалом сім'ї.
- Шануйте свою дитину, не принижуйте її гідність — не вживайте груби слів, не кепкуйте з ди¬тини через її невмілість, не застосовуйте фізичні покарання.
- Любіть дітей мудрою любов'ю, яка допоможе їм вирости хорошими людьми, вдячними вам і здатними до самореалізації в різних життєвих умовах.
Розвиток мовлення дітей раннього віку
(консультація для вихователів груп раннього віку та батьків)
Сучасні програми розвитку дитини дошкільного віку в реалізації завдань мовленнєвого розвитку наймолодших визначає як одне з найголовніших – навчити малюка слухати, чути й розрізняти:
- інтонацію голосу дорослого (веселу, лагідну, сувору);
- звуки природи (шум вітру, гавкання собаки,й щебетання пташок тощо);
- гру на музичних інструментах (піаніно, сопілка);
- наголос у словах;
- слова, що різняться одним звуком (чашка – кашка, мишка – мушка, тощо);
Крім завдань на розвиток слухової уваги та фонематичних процесів ставляться й інші завдання:
- вправляти в умінні чітко вимовляти звуки в словах, договорювати їх, не оглушуючи дзвінких і приголосних;
- збагачувати активний і пасивний словник дитини;
- формувати граматичні уміння (вживати кличну форму, вживати сполучники, займенники, змінювати слова за зразком);
- сприяти формуванню комунікативного мовлення (пояснювати, просити, запитувати, відповідати);
- формувати здатність розповідати напам'ять;
- заохочувати та схвалювати бажання дитини складати власні казки та оповідання;
Процес мовленнєвого розвитку дитини глибоко індивідуальний, неповторний. Терміни появи першого слова мають великий діапазон. Є випадки, коли дитина ще до року промовляє більше десяти слів. Інший приклад – на третьому році життя – жодного слова. За даними наукових досліджень мінімальний словник дітей віком 1 р. 3 міс. становив 4 слова, а максимальний 232. Всі діти нормально розвивались. Але відсутність мовленнєвих проявів у ранньому віці може бути показником серйозних захворювань:
- порушення слуху – унеможливлює розвиток слухової уваги до свого та чужого мовлення, а відтак, і його наслідування;
- алалія – один з найскладніших дефектів, що характеризується відсутністю мовлення або його системним недорозвитком. Це результат органічного ураження мовленнєвих зон кори головного мозку в зародковому стані або в ранньому періоді до формування мовлення;
- аутизм – ослаблення зв'язків з реальністю, що проявляється у небажанні вступати в контакти з довкіллям, зосередженості на собі, відокремленості від однолітків та рідних;
В цих випадках, однозначно, необхідна допомога фахівців.
Соціальні причини запізнілої появи мовлення:
дефіцит спілкування дорослих з дитиною. Дитина не має іншого шляху навчитися говорити як тільки наслідуючи мовлення дорослих. В такому випадку говорять про педагогічну занедбаність дитини;
гіперопіка дитини. Батьки, зчитуючи жести, міміку дитини миттєво задовольняють потреби, що виникають у дитини. Необхідність докладати мовленнєвих зусиль не активізується;
надмірність іграшок. Дитина маніпулює ними, емоційно реагує на дії з ними. Дорослі тішаться, що дитина на набридає їм, і вони мають змогу займатися своїми справами;
використання дорослими спотвореного дитячого мовлення, так званого “сюсюкання” у спілкуванні з дітьми. Таким чином, у дитини з'являється спотворений зразок для наслідування і не виникає потреби в удосконаленні звуковимови;
В реалізації завдань мовлення дітей раннього віку як один із принципів, використовується принцип інтеграції. Сутність його – вирішення проблем мовленнєвого розвитку (профілактика та корекція) через всі сфери життєдіяльності – “Природа“, “Культура“, “Люди“, “Я сам“
Методи та прийоми:
ігри – вправи;
ігри – заняття;
ігри – доручення;
ігри з лялькою;
бесіди на різноманітну тематику;
розгляд картинок, книжкових ілюстрацій з супроводжуючим описом або бесідою;
читання художньої літератури відповідно віку дитини;
розучування потішок, забавлянок, невеличких віршів;
Напрямки профілактичного та корекційного навчання:
проведення мовної гімнастики (вправи на розвиток мімічних м'язів і губ, артикуляційні, дихальні та голосові вправи);
розвиток загальної моторики;
Зазначені напрямки роботи реалізуються впродовж дня у різні режимні моменти:
ранкова та корекційна гімнастика після сну;
всі види ігор;
організована діяльність дітей;
З метою зміцнення мімічних м'язів і губ можна проводити такі вправи:
жабка (посміхнутись, розтягнувши губки, а розслабити їх 1 – 2 – 3);
слоник (випнути трубочкою напружені зімкнуті губи 1 – 2 – 3);
полоскання (імітувати полоскання зубів);
парканчик (зімкнути верхні й нижні губи, посміхнутись 1 – 2 – 3;
Артикуляційні вправи:
лопатка (широкий язичок злегка висунутий з рота, покласти на нижню губу та розслабити);
хованки (широкий язичок витягнутий з рота, розслабити потримати в такому положенні 2 – 3 сек. і заховати в рот);
годинник (відкрити рота, висунути язик і рухати ним вліво та вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи);
гойдалка (відкрити рота, почергово кінчик язика тягнути до носика та підборіддячка 3 – 4 р.);
смакота (повільно облизати широким кінчиком язика почергово верхню та нижню губу);
Дихальні вправи:
квіточка (вдихнути через ніс, легенько видихнути через складені трубочкою губи);
морозець (зігріти долоні , вдихаючи та видихаючи повітря ротом);
вітер (глибоко вдихнути й видихнути повітря через рот);
Дорослий слідкує, щоб дитина не піднімала плечі і не надувала щоки під час виконання дихальних вправ.
Голосові вправи в роботі з дітьми раннього віку використовуються на поєднання голосних звуків. Це в основному вправи імітаційного характеру:
дитина плаче а – а – а або уа – уа – уа;
дитина загубилася ау – ау – ау;
кричить ослик іа – іа – іа;
Обов'язково потрібно дотримуватися гігієнічних вимог і не перенапружувати дитячі голосові зв'язки. Розвиток загальної моторики активізує мовленнєву діяльність дитини. Науковцями доведено, що мовленнєві центри і центри рухової діяльності знаходяться поруч. Активізація центрів рухової діяльності спричиняє активізацію мовленнєвих центрів. Тому вправи на координацію рухів, збереження рівноваги та їх виконання в певному темпі формує у дітей почуття певного ритму, що є основою формування фонематичного сприймання. Упродовж усього раннього віку чітко простежується залежність – разом з удосконаленням тонких рухів пальців відбувається і удосконалення мовлення. Дослідження засвідчують, що мовленнєві області формуються під впливом імпульсів, які відходять від пальців рук. Роботу з тренування пальців рук можна починати у віці 6 – 7 місяців з легкого масажу.
Найбільш ефективними є прийоми:
катання кульок з різного матеріалу;
перебирання великого дерев'яного намиста;
перебирання дрібних камінців насіння крупи;
складання пірамідок – втулок;
шнурування та застібання ґудзиків;
ігри з крупною мозаїкою, конструктором;
всі види зображувальної діяльності;
штрихування, обведення контурних зображень;
ігри – вправи з пальчиками;
Особливе місце серед таких ігор посідають народні пальчикові ігри “Сорока – ворона“, “Кую – кую чобіток“, “Печу – печу хлібчик“. Вони розвивають у малюка слухову зосередженість, підвищують мовленнєву активність, викликають позитивні емоції. А також дають змогу інсценізувати невеличкі фольклорні твори без використання спеціального дидактичного матеріалу.
Розвиток мовлення дітей раннього віку
(консультація для вихователів груп раннього віку та батьків)
Сучасні програми розвитку дитини дошкільного віку в реалізації завдань мовленнєвого розвитку наймолодших визначає як одне з найголовніших – навчити малюка слухати, чути й розрізняти:
- інтонацію голосу дорослого (веселу, лагідну, сувору);
- звуки природи (шум вітру, гавкання собаки,й щебетання пташок тощо);
- гру на музичних інструментах (піаніно, сопілка);
- наголос у словах;
- слова, що різняться одним звуком (чашка – кашка, мишка – мушка, тощо);
Крім завдань на розвиток слухової уваги та фонематичних процесів ставляться й інші завдання:
- вправляти в умінні чітко вимовляти звуки в словах, договорювати їх, не оглушуючи дзвінких і приголосних;
- збагачувати активний і пасивний словник дитини;
- формувати граматичні уміння (вживати кличну форму, вживати сполучники, займенники, змінювати слова за зразком);
- сприяти формуванню комунікативного мовлення (пояснювати, просити, запитувати, відповідати);
- формувати здатність розповідати напам'ять;
- заохочувати та схвалювати бажання дитини складати власні казки та оповідання;
Процес мовленнєвого розвитку дитини глибоко індивідуальний, неповторний. Терміни появи першого слова мають великий діапазон. Є випадки, коли дитина ще до року промовляє більше десяти слів. Інший приклад – на третьому році життя – жодного слова. За даними наукових досліджень мінімальний словник дітей віком 1 р. 3 міс. становив 4 слова, а максимальний 232. Всі діти нормально розвивались. Але відсутність мовленнєвих проявів у ранньому віці може бути показником серйозних захворювань:
- порушення слуху – унеможливлює розвиток слухової уваги до свого та чужого мовлення, а відтак, і його наслідування;
- алалія – один з найскладніших дефектів, що характеризується відсутністю мовлення або його системним недорозвитком. Це результат органічного ураження мовленнєвих зон кори головного мозку в зародковому стані або в ранньому періоді до формування мовлення;
- аутизм – ослаблення зв'язків з реальністю, що проявляється у небажанні вступати в контакти з довкіллям, зосередженості на собі, відокремленості від однолітків та рідних;
В цих випадках, однозначно, необхідна допомога фахівців.
Соціальні причини запізнілої появи мовлення:
дефіцит спілкування дорослих з дитиною. Дитина не має іншого шляху навчитися говорити як тільки наслідуючи мовлення дорослих. В такому випадку говорять про педагогічну занедбаність дитини;
гіперопіка дитини. Батьки, зчитуючи жести, міміку дитини миттєво задовольняють потреби, що виникають у дитини. Необхідність докладати мовленнєвих зусиль не активізується;
надмірність іграшок. Дитина маніпулює ними, емоційно реагує на дії з ними. Дорослі тішаться, що дитина на набридає їм, і вони мають змогу займатися своїми справами;
використання дорослими спотвореного дитячого мовлення, так званого “сюсюкання” у спілкуванні з дітьми. Таким чином, у дитини з'являється спотворений зразок для наслідування і не виникає потреби в удосконаленні звуковимови;
В реалізації завдань мовлення дітей раннього віку як один із принципів, використовується принцип інтеграції. Сутність його – вирішення проблем мовленнєвого розвитку (профілактика та корекція) через всі сфери життєдіяльності – “Природа“, “Культура“, “Люди“, “Я сам“
Методи та прийоми:
ігри – вправи;
ігри – заняття;
ігри – доручення;
ігри з лялькою;
бесіди на різноманітну тематику;
розгляд картинок, книжкових ілюстрацій з супроводжуючим описом або бесідою;
читання художньої літератури відповідно віку дитини;
розучування потішок, забавлянок, невеличких віршів;
Напрямки профілактичного та корекційного навчання:
проведення мовної гімнастики (вправи на розвиток мімічних м'язів і губ, артикуляційні, дихальні та голосові вправи);
розвиток загальної моторики;
Зазначені напрямки роботи реалізуються впродовж дня у різні режимні моменти:
ранкова та корекційна гімнастика після сну;
всі види ігор;
організована діяльність дітей;
З метою зміцнення мімічних м'язів і губ можна проводити такі вправи:
жабка (посміхнутись, розтягнувши губки, а розслабити їх 1 – 2 – 3);
слоник (випнути трубочкою напружені зімкнуті губи 1 – 2 – 3);
полоскання (імітувати полоскання зубів);
парканчик (зімкнути верхні й нижні губи, посміхнутись 1 – 2 – 3;
Артикуляційні вправи:
лопатка (широкий язичок злегка висунутий з рота, покласти на нижню губу та розслабити);
хованки (широкий язичок витягнутий з рота, розслабити потримати в такому положенні 2 – 3 сек. і заховати в рот);
годинник (відкрити рота, висунути язик і рухати ним вліво та вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи);
гойдалка (відкрити рота, почергово кінчик язика тягнути до носика та підборіддячка 3 – 4 р.);
смакота (повільно облизати широким кінчиком язика почергово верхню та нижню губу);
Дихальні вправи:
квіточка (вдихнути через ніс, легенько видихнути через складені трубочкою губи);
морозець (зігріти долоні , вдихаючи та видихаючи повітря ротом);
вітер (глибоко вдихнути й видихнути повітря через рот);
Дорослий слідкує, щоб дитина не піднімала плечі і не надувала щоки під час виконання дихальних вправ.
Голосові вправи в роботі з дітьми раннього віку використовуються на поєднання голосних звуків. Це в основному вправи імітаційного характеру:
дитина плаче а – а – а або уа – уа – уа;
дитина загубилася ау – ау – ау;
кричить ослик іа – іа – іа;
Обов'язково потрібно дотримуватися гігієнічних вимог і не перенапружувати дитячі голосові зв'язки. Розвиток загальної моторики активізує мовленнєву діяльність дитини. Науковцями доведено, що мовленнєві центри і центри рухової діяльності знаходяться поруч. Активізація центрів рухової діяльності спричиняє активізацію мовленнєвих центрів. Тому вправи на координацію рухів, збереження рівноваги та їх виконання в певному темпі формує у дітей почуття певного ритму, що є основою формування фонематичного сприймання. Упродовж усього раннього віку чітко простежується залежність – разом з удосконаленням тонких рухів пальців відбувається і удосконалення мовлення. Дослідження засвідчують, що мовленнєві області формуються під впливом імпульсів, які відходять від пальців рук. Роботу з тренування пальців рук можна починати у віці 6 – 7 місяців з легкого масажу.
Найбільш ефективними є прийоми:
катання кульок з різного матеріалу;
перебирання великого дерев'яного намиста;
перебирання дрібних камінців насіння крупи;
складання пірамідок – втулок;
шнурування та застібання ґудзиків;
ігри з крупною мозаїкою, конструктором;
всі види зображувальної діяльності;
штрихування, обведення контурних зображень;
ігри – вправи з пальчиками;
Особливе місце серед таких ігор посідають народні пальчикові ігри “Сорока – ворона“, “Кую – кую чобіток“, “Печу – печу хлібчик“. Вони розвивають у малюка слухову зосередженість, підвищують мовленнєву активність, викликають позитивні емоції. А також дають змогу інсценізувати невеличкі фольклорні твори без використання спеціального дидактичного матеріалу.
Віршики й потішки для Вашої дитини:
Сім’я
Перший пальчик — наш дiдycь,
Другий пальчик — то бабуся,
Третій пальчик — наш татусь,
А четвертий — то матуся,
А мізинчик — наш малюк,
Biн сховався тут.
Спечем хлібчик
Спечем, спечем хлібчик
Дітям на обiдчик.
Найбільшому — хліб місити,
А тобі — воду носити,
А тобі — в печі палити,
А тобі — дрова рубати,
А малому — замітати.
Тільки хліба напекли — танцювати почали.
Це робота не легка — витинати гопака.
(Розгинаємо пальчики, починаючи з великого. Імітуємо пальчиками танок).
Напечемо млинців
По черзі торкатися поверхні столу тильною стороною кисті руки і долонею.
На сметані, на яйці
Тісто зробим на млинці.
Напече нам мама їх
Гаряченьких та смачних.
Руками імітуємо вимішування тіста. На перші рядки дуже енергійно стискаємо та розжимаємо руки в кулачки (одночасно і по черзі). Потім руками виконуємо рухи, наче ліпимо пироги.
Для потішечки. К. Перелісна
Попід вікнами Мороз
Ходить-щулиться,
То загляне у садок,
То на вулицю:
– Де ж це дітоньки малі
Поховалися,
Та невже ж вони мене
Ізлякалися?
Я ж їм шкоди не зроблю
Анітрішечки,
Тільки носика вщипну
Для потішечки!
Киця. Олесь Олександр
— Кицю, кицю,
Де була?
Що ти їла,
Що пила?
— Я на річці була,
Там водичку пила,
А що їла — не скажу,
Тільки хвостик покажу.
Школа молодих батьків
«Виховання казкою вдома»
Роль казки в розвитку дитини багатогранна вона і фантазію розвиває, і мислення, і навіть правильну мову. З давніх часів казка є невід'ємною частиною виховання кожної дитини. Вона допоможе батькам доступною мовою навчити діточок життя, розповість їм про добро і про зло. Для дітей казка набагато зрозуміліше прісних і нудних промов дорослих. Саме тому, щоб підтримати малюка, пояснити і навчити його чому-небудь, батькам доведеться згадати головний мову дитинства мудру і дуже цікаву казку.
Казка допомагає розширити словниковий запас дитини, а також розвинути зв'язну логічну мова. Завдяки казкам мова малюка ставати більш емоційною, образною, красивою. Ці чарівні історії сприяють спілкуванню, формують уміння ставити питання, конструювати слова, речення та словосполучення.
Правила ознайомлення дитини з казкою
1. Обирайте для дитини казки відповідно до її віку та вподобань. Перш ніж читати казку, переконайтеся, що вона доступна для сприймання дошкільника.
2. Читайте дитині казку стільки разів, скільки вона просить, і завжди, коли хоче її слухати. «Проживання» казкового сюжету — складний процес, тож дитина потребує багаторазового звернення до улюбленої казки :
3. Казку ліпше не читати, а розповідати. Так ви матимете змогу спостерігати за реакцією дитини на неї та акцентувати увагу на певних її фрагментах
4. Використовуйте казкові події для формування особистості дитини
5. Розповідаючи казку, використовуйте казковий зачин на кшталт: «У якомусь царстві, не в нашому господарстві жили собі...» — це ті «ворота», через які дитина одразу ж потрапляє у казковий світ.
