Вчитель-логопед

Шановні батьки, а Ви чули про логопеда?

 

Дуже часто ви задумуєтеся над майбутнім своєї дитини, намагаєтеся зрозуміти чи буде вона успішною в дорослому житті. Основи успішності закладаються ще у ранньому дитинстві. Формування правильної мови дитини - це складний і тривалий процес. Дитині потрібно навчитися сприймати мову, спрямовану до неї, керувати своїми органами артикуляції, повноцінно спілкуватись з оточуючими.

Перш за все, дорослі звертають увагу на те, чи правильно дитина вимовляє звуки. Але проблеми розвитку мови не обмежуються тільки цим...

Це може бути фонетичне порушення мовлення - порушення вимови деяких звуків, фонетико - фонематичні порушення мовлення - дитина не тільки погано говорить, а й сприймає неправильно звуки рідної мови, і на кінець - загальний недорозвиток мовлення, коли порушені і вимова, і сприйняття, і граматика, бідний словниковий запас, відсутнє зв'язне мовлення. Практика свідчить, що своєчасне логопедичне втручання є одним із сучасних засобів запобігання невстигання дітей у школі і водночас ефективним способом стимуляції психічного розвитку дитини в цілому. Неоцінене значення корекції мовленнєвих вад має для становлення особистості у дітей. Завдяки їй вдається попередити формування багатьох небажаних рис особистості: комплексу неповноцінності, надмірноїневротизації, замкнутості, тривожності, відмові у спілкуванні, в подальшому – дисграфія (порушення письма).

Логопед допоможе виявити проблему в розвитку мови, усунути її.

Як проходить логопедична година? На що спрямоване заняття?

 1.    Підготовка мовленнєвого апарату, та розвиток дрібної моторики рук (артикуляційні вправи, дихальні вправи, ігри з пальчиками).

2.  Ігри спрямовані на розвиток уваги, пам'яті, мислення, логіки, уяви.

3.  Постановка звука.

4.  Автоматизація звука (закріплення), диференціація (вміння вживати поставлений звук в складах, словах, реченнях), що формує комунікативні уміння і навички.

Шановні батьки!

Підґрунтям для правильного розвитку мовлення дошкільників є всебічний розвиток дитини. Це — загальнорозвиваючі вправи для роз­витку координації рухів та зміцнення м’язів, мімічні та артикуляційні вправи, вправи для розвитку уваги та пам'яті, ритмічні вправи, що уз­годжують рухи з мовою, вправи для розвитку дрібної моторики паль­ців рук, тобто пальчикова гімнастика, що прямо пов’язано з розвитком мовлення.

Чому людина, яка не може знайти слів для пояснення, допомагає собі жестами? Видатний дослідник дитячого мовлення М. М. Кольцова пише: «Рухи пальців рук історично, під час розвитку людини, виявили­ся тісно пов'язаними з мовною функцією. Першою формою спілкуван­ня людей були жести Особливо значною тут є роль руки. Розвиток функцій руки і мови у людей ішли паралельно. Приблизно таким є хід розвитку мовлення дитини. Спочатку розвиваються дрібні рухи, паль­ців рук, потім з'являється артикуляція складів».

Розвивати загальну і дрібну моторику слід паралельно, пропоную­чи дитині іграшки та вправи, що відповідають її віку та можливостям. Поряд з цим розвиватимуться увага, пам'ять, мислення.

Спочатку потрібно показати вправи дитині і пояснити, як їх ро­бити. Потім зробити вправи разом з дитиною, супроводжуючи свої дії віршами. А далі малюк зможе виконувати завдання самостій­но, спочатку без слів, а потім, примовляючи при цьому пояснюваль­ний віршований текст.

 

Мовлення з рухами — це найкращий засіб ритмічного впорядкування. інтонаційного збагачення, відпрацювання мовного дихання та удосконалення артикуляції.

ПОРАДИ  БАТЬКАМ:

•                                           завжди звертайте увагу на неправильне мовлення дитини, намагайтесь встановити причину (погане мовленнєве оточення, наявність патології ЛОР органів та багато інших);

•                                           виявлені на початковому етапі порушення мовлення легко і швидко виправляються;

•                                           відсутність звуків у мовленні дитини завжди призводить до їх заміни іншими - у легкому випадку, до спотворення вже існуючих і міцному їх укоріненні - у складних випадках;

•                                           не намагайтесь виправляти спотворені звуки самостійно, якщо ви чуєте їх більше місяця - вони вже закріпились міцно та потребують консультації з логопедом, а далі виправлення;

•                                           якщо дитина розмовляє незрозуміло і зрозуміти її можете тільки ви (а буває і ви не можете) неодмінно звертайтесь за консультацією;

•                                           ніколи не лякайте дитину щодо її вимови - це створює страх, невпевненість і в подальшому призводить до неконтактності, недовіри і довгої роботи з логопедом;

•                                           стимулюйте дитину спілкуватися:         під час прогулянки проговорюйте побачене - почутий спів пташок, завивання вітру взимку, плескіт води; розмовляйте з приводу прочитаної казки, побаченої телепередачі, мультфільму, випадку, який небезпечний і трапився нещодавно - пояснюйте усе, що цікавить маленьких і допитливих і скоро, неодмінно, ваша дитина здивує вас своїми можливостями: мислити, фантазувати, знаходити вихід із складного, для її віку, становища, приймати рішення у різних ситуаціях, бути цікавим співрозмовником, уважним слухачем і комунікативно- творчою людиною у подальшому житті, що неодмінно допоможе їй досягти успіхів!

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПО РОЗВИТКУ МОВИ ДІТЕЙ:

•                      Мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, що оточують його. Тому малюк повинен чути лише правильну мову в сім'ї. Мова батька і матері, всіх членів сім'ї - це перший зразок, який наслідує дитина Навіть якщо Ви мовчазні від природи - все рівно говоріть з малюком. Супроводжуйте свої дії словами! Озвучуйте будь-яку ситуацію, але лише якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш нащадок надмірно активний і постійно рухається.

•                      Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно виголошуйте звуки і слова - це допоможе малюку швидше опанувати правильну мову.

•                      Поважайте дитину! У ті моменти, коли малюк говорить, вимикайте гучну музику, дайте йому можливість чути себе і Вас.

•                      Не наслідуйте неправильної мови дитини, не сюсюкайте з нею.

•                      Говоріть простими словами, короткими фразами, дотримуйте паузи між фразами, тоді і діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити. Не допускайте у дітей швидкої мови. Некваплива, правильна, чітка мова запобігає дефектам мови.

•                      У навчанні і розвитку мови дітей створюйте ігрові ситуації.

•                      Читайте малюку хороші вірші, казки, розповіді; перечитуйте їх по декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.

•                      Не перенавантажуйте дитину мовним матеріалом, не давайте дітям молодшого віку заучувати довгі вірші, при виборі книг користуйтеся порадами вихователів (вчителів, логопедів).

•                      Дуже важливо, щоб малюк, осягаючи, взнаючи щось нове, мав можливість не лише бачити новий предмет, чіпати його, але і знати його назву. Потрібно чітко і виразно кілька разів назвати цей предмет.

•                      Звертайте особливу увагу на розвиток дрібної моторики - точних рухів пальців рук. Моторика тісно пов'язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами - все це допоможе мові, а в майбутньому і в опануванні письма.

•                      Будьте терплячі, поблажливі, обережні.

•                      Пам'ятайте: лише Ви і Ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй. Активно радійте успіхам малюка, частіше хваліть його!

 

 

 

Перший рік життя.

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає "комплекс пожвавлення". З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з'являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з'являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу - лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з'являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з'являються перші слова.

Другий рік життя.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети, вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім'я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів - є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання - просте поширене речення "Ми з мамою ходили в магазин за хлібом", "Я люблю грати великою машиною". Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П'ятий рік життя.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей 8 цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка - "сапка", жовтий - "зовтий"). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак - "йак", риба - "либа", пиріг — "пиліґ").

Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п'ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення - монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з'являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з'являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев'яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п'ятирічних дітей з'являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови.

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Стосовно розвитку кожного з компонентів Ви ознайомилися в розділі "Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини". Пам'ятайте, що кожна дитина - індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

 

 

ВІК ДИТИНИ          ЗВУКИ  МОВИ

Від 1 до 2 років           А,О,Е,М,П,Б

Від 2 до 3 років           У,І,И,Т,Д,В,Ф,Г,К,Х,Н,Й

Від 3 до 4 років           С,З,Ц

Від 4 до 5 років           Ш,Ж,Ч,Щ

Від 5 до 6 років           Л,Р