«БАТЬКАМ НА ЗАМІТКУ»

 Грип — це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, яке викликається вірусом грипу. У побуті грипом часто називають будь-яку застуду, що не є вірно, тому що, окрім власне вірусу грипу, схожі симптоми можуть бути викликані багатьма іншими (аденовіруси, риновіруси, респіраторно-синцитіальні віруси і т.і.).

Симптоми захворювання

Після того, як збудник потрапив в організм, необхідний час, щоб він подолав захисні бар’єри організму і почав розмножуватися в достатній кількості, виявляючи свій вплив на організм. Цей час називається інкубаційним періодом. Для ГРВІ тривалість інкубаційного періоду становить від декількох годин до 3-х діб, в середньому 2 діб і залежить від агресивності вірусу, кількості вірусних часток і стану захисних сил дихальної системи.

Далі починає поступово розвиватися клінічна картина ГРВІ. Її можна розділити на 2 синдроми — катаральний та інтоксикаційний.

Катаральний синдром є результатом враження слизових оболонок і виявляється так:

·                     Сухість, першіння та біль у горлі. Виникає при ураженні слизової оболонки глотки.

·                     Кашель. Виникає при проникненні вірусу в слизову бронхів і на початку захворювання є сухим, ближче до кінця може ставати вологим, а при приєднанні бактеріальної інфекції — з відділенням жовтого (гнійного) мокротиння.

·                     закладеність носа, чихання. Виникає за рахунок враження слизової оболонки носа. З розвитком хвороби з’являються світлі виділення.

До речі, слід сказати, що чихання саме по собі не є ознакою захворювання. Це — захисний рефлекторний акт, який сформований у людини в результаті еволюції для того, щоб очистити дихальні шляхи від сторонніх предметів. Воно може виникати при попаданні пилу в носову порожнину, подразненні її різними речовинами. Часто воно виявляється при переході з холодного повітря в тепле приміщення, коли слизова оболонка носа різко висушується теплим повітрям (в холодну пору року вологість повітря в опалювальних приміщеннях значно знижується). Тому не слід відразу вважати людину, що пчихає хворою.

·                     Зміна голосу. Це є проявом інфекційного запалення слизової оболонки гортані.

·                     Вплив вірусу на слизову оболонку очей виявляється почервонінням кон’юнктиви, сльозотечею, іноді — світлобоязню.

Інтоксикаційний синдром , як правило, з’являється пізніше катарального і зникає раніше за нього, але тим не менш, є більш важким. Розмноження вірусів усередині клітин супроводжується утворенням небезпечних для людини токсинів. Руйнування заражених клітин веде до потрапляння цих речовин у кров, які й викликають картину інтоксикаційного синдрому.

Він виявляється:

·                     підвищенням температури

·                     ознобом

·                     болем у суглобах і м’язах

·                     в більш важких випадках — нудотою, блювотою і втратою свідомості.

Для вірусних інфекцій дихальних шляхів характерні світлі, прозорі виділення з невеликою в’язкістю (фахівці називають їх серозними). До кінця захворювання вони можуть ставати жовтуватими. Якщо ж виділення з носа або бронхів стають густими, кількість їх різко збільшується, а колір стає темно-жовтим, це може говорити про приєднання бактеріальної інфекції.

Незважаючи на велику різноманітність симптомів, для більшості людей ГРВІ, в тому числі і грип, є не важким захворюванням. Небезпеку вони становлять для людей, які мають важкі супутні захворювання: цукровий діабет, серцеву недостатність, хронічну ниркову недостатність, туберкульоз та інші. 

Профілактика

Профілактичні заходи спрямовані на запобігання поширення інфекції і проникнення її в організм здорової людини.

Для запобігання розповсюдження інфекції слід по можливості захистити хворого від контактів з оточуючими. Для того, щоб зменшити виділення вірусів при чиханні, можна використовувати маску, одягаючи її на хворого.

Для того, щоб маска виконувала свою захисну функцію, необхідно, щоб вона закривала і рот, і ніс. Тільки в цьому випадку вона буде затримувати крапельки рідини, що вилітають при чханні, розмові і кашлі.

Всупереч поширеній думці, маска, надіта на здорову людину, не виконує роль фільтра, що затримує віруси (для цього вона недостатньо герметична), а запобігає випадковому контакту рук людини з ротом і носом, знижуючи ризик контактного шляху передачі інфекції.

Використання симптоматичних препаратів, що знижують чихання, може також знизити поширення інфекції хворою людиною. Тим не менш, це не виключає інших запобіжних заходів — їх потрібно дотримуватися обов’язково.

Для запобігання висихання слизових рекомендується зволоження повітря описаними вище способами і також — застосування сольових спреїв. Для того, щоб знизити ризик вдихання заражених частинок пилу слід проводити вологе прибирання. З цією ж метою можна проводити кварцування (опромінення ультрафіолетової лампою) повітря в приміщеннях. Режим кварцування залежить від моделі застосовуваної ультрафіолетової лампи. Важливо пам’ятати, що під час цієї процедури людина не повинна перебувати в кімнаті і в жодному разі не дивитися на кварцову лампу, оскільки це може викликати серйозне пошкодження сітківки ока, навіть до сліпоти.

Провітрювання приміщень (з обов’язковим зволоженням) знизить концентрацію вірусу в замкнутих просторах.

Індивідуально слід уникати рукостискань, скоротити до мінімуму перебування в громадському транспорті або в місцях великих скупчень людей. Як можна частіше мити руки. Уникати торкання руками очей, носа і рота.

Тим не менше, використовуючи всі перераховані вище методи, можна значно знизити ризик захворювання на ГРВІ.

Резюме

Профілактика ГРВІ:

1.                  Захисна маска — в першу чергу, на хвору людину. Правильно надіта!

2.                  Зволоження повітря

3.                  Зволоження слизової носа

4.                  Вологе прибирання приміщень

5.                  Кварцування повітря в приміщенні

6.                  Провітрювання приміщень (з наступним зволоженням повітря)

7.                  Уникати рукостискань, не торкатися руками очей, носа, рота

8.                  Як можна частіше мити руки з милом

Малюк застудився

Це й зрозуміло: гіповітаміноз, загальна слабкість, зниження імунітету... Маємо те, що маємо. Нежить не дає дихати, у горлі дере, а тіло трусить лихоманка... Що робити? З'ясувати причину і братися за лікування.

Причин, насправді, може бути дві: переохолодження (бо ж осіннє сонечко таке оманливе) і вірус (він завжди наготові). Або два в одному. Тобто, інколи, вірус може бути знищений, коли потрапить до організму, головне, щоб саме організмові вистачило сил з ним поборотися. А сил, як правило, у наших малюків не так вже й багато. Даються взнаки екологія, їхнє вперте небажання їсти корисні продукти, години перед комп’ютером та телевізором...

Ну, звичайно, діти завжди хворіють. Це факт. Зомлівати від нежиті чи болю в горлі не варто. Але... От якби малий не хворів так часто!

А що думають лікарі з цього приводу? Поговоримо і про це. А ще про перші кроки в лікуванні, боротьбу з вірусами, запобігання ускладненням і профілактику. Ну як же без неї.

Загальні питання

Застуди. Вони є завжди. Взимку – багато, на початку весни ще більше. Але у одних вони проходять швидко і навідуються нечасто, а у інших – регулярно переростають у довготривале вилежування вдома з усіма можливими проявами (спочатку ніс, потім горло, далі кашель, а інколи й такі серйозні ускладнення, як пневмонія). І справді, застуда сама по собі не страшна. Страшні ускладнення, які виникають, коли її не лікувати.

ГРЗ, ГРВІ, грип – із цих трьох діагнозів лікарі люблять ГРВІ. Тому що він найзагальніший. Зазвичай віруси, що викликають простудні захворювання різні, проте прояви у них настільки схожі, що нема сенсу з'ясовувати, який саме непроханий гість викликав проблеми. Бо лікування буде одне й теж.

Перші кроки

ГРВІ у дітей починається з високої температури. Так організм намагається знищити ворога, себто вірус. Збивати температуру не бажано. Це знають всі. Але дотримуватися цієї рекомендації мамам, мабуть, найважче. Тут варто керуватися принципом доцільності. Якщо малюк нормально почувається, легко переносить лихоманку, а стовпчик термометра не піднімається вище 38,5 - 39 градусів, то варто залишити його у спокої і не напихати жарознижувальними засобами. Їх безконтрольне вживання – це додатковий удар по здоров’ю і часта причина алергій у дітей.

Якщо ж у дитини бували судоми, вона квола, тяжко переносить температуру, то варто задуматися про її зниження. Спочатку шляхом зниження температури в приміщенні до 18-20 °С.

І не кутайте малюка: шортики, шкарпетки, футболочка і тоненька безрукавка. Ось і все.

А коли температура зашкалює, то взагалі, можна роздягнути малюка і зробити обтирання прохолодною водою (34-35 °С). Тільки не холодною, бо це може призвести до судом. Особливо протріть ділянки під пахвами, у паху, під колінам, задню частину шиї – це допоможе швидше знизити температуру.

Непогано зарекомендували себе противірусні засоби, але тільки на початку захворювання. Коли вже починаються бактеріальні процеси "на місцях" – біль у горлі, кашель, вушні проблеми, тоді потрібно боротися з ними диференційовано.

Антибіотики призначають тоді, коли "просто" ГРВІ переростає у бронхіт, аденоїдит, синусит та інші ускладнення. І тільки лікарем. До речі, існує рослинний замінник антибіотиків.

А найголовніше: потрібно підтримувати весь організм, підсилювати його захист. Для цього потрібно багато теплого пиття, підвищена доза вітаміну С, часті провітрювання і позитивні емоції.

Програма "Антинежить!"

Текти з носика починає одразу. І це не дивно: бо саме він призначений природою форпостом на шляху вірусів. Слиз, рідина, епітеліальні клітини – це спосіб зупинити ворогів. Але коли продукти боротьби забивають проходи, віруси мають можливість розмножуватися у закритому середовищі і мігрувати далі в організм.

Тому позбуватися "заторів" потрібно обов’язково. Найкращий вибір – підсолена вода або фізрозчин. Розмішайте третину чайної ложки солі у половині склянки кип’яченої води. Заприскуйте розчин в носик шприцом або маленькою грушею щоразу, як тільки з’явиться потреба вимити слиз.

Щоправда, від набряку це мало допоможе. Але протинабрякові засоби дітям призначають з великою пересторогою! Що робити? З'ясувати.

Річ у тім, що тривале застосування (більше 3 днів), велика концентрація та часте вприскування препаратів від нежиті має зворотний ефект – слизова оболонка починає набрякати, пересихати. І хвороба спускається нижче: у трахею, бронхи і легені. Таким чином, лікування лише... посилює хворобу.

Звичайно ж, фармацевти розуміють проблему з протинабряковими засобами і розробляють ліки нового покоління. Які у меншій концентрації мають більш пролонговану дію. А крім цього, додають природні зволожувальні компоненти, котрі покликані ліквідувати спровоковану ними ж сухість. Обов’язково поговоріть на цю тему з лікарем. І ніколи не перебільшуйте дозування ліків, не використовуйте довше, ніж треба.

Допомагайте носику природними засобами: буряковий та морквяний соки, засоби на основі ефірних олій (якщо нема алергії).

Коли болить горло

Біль у горлі – теж одна з перших ознак того, що вірус уже пробрався в організм. І вчасні дії можуть зупинити проблеми в горлі на початковій стадії.

Теплі напої: молоко з медом і маслом, чай з шипшини. Полоскання настоянкою нагідок, ромашки. Добре діє мед (якщо для вашого малюка він не алерген). Але його потрібно розсмоктувати: тримати в роті максимально довго. І хвилин 20-40 потому нічого не пити.

Крім того, на цьому етапі потрібно уникати будь-якого подразнення слизової, зволожувати і змащувати її. Тому ніяких гарячих напоїв, сольових, оцтових розчинів. Їхній час настане пізніше, якщо на мигдалинах з’явиться наліт і його потрібно буде вимивати. Після цього краще діятимуть лікарські засоби. Інколи (при гнійних тонзилітах) знадобляться антибіотики.

Коли все ж таки кашель

Якщо кашель вологий, не частий, продуктивний (мокротиння відходить), то нічого особливого робити не треба. Ну, молоко з боржомі і медом, звичайно, нікому не завадить. Особливо, коли це "гаряче морозиво" до вподоби малюку.

Біль, печіння і охриплість добре знімають парові содові інгаляції. Можна також попарити ніжки водою з содою або гірчичним порошком.

Для полегшення відкашлювання можна вживати трав’яні сиропи (солодка, подорожник). І обов’язково регулярно викликайте лікаря, щоб він слухав дитину. Це дасть змогу відкоригувати лікування, коли буде найменша потреба.

Профілактика – у способі життя

Щоби запобігти частим застудам (більше 6-8 разів на рік), важливо зміцнювати імунітет дитини.

Правильне харчування. У першу чергу – раціональне і різноманітне. Нехай малюк і не їсть багато, проте в його раціоні повинні бути білки, жири і вуглеводи. Овочі і фрукти (частково у вигляді соків), молочні продукти, м’ясо і риба.

Режим дня: мінімум вісім-дев'ять годин сну, прогулянки – протягом двох годин на добу; фізичні навантаження.

Послаблення стресів. Менше сварок, більше спокійних розмов. Дитина має розуміти, що батьки завжди на його боці. Не варто забувати про психосоматичні причини частих хвороб.

Загартовування. Не варто одразу переходити до екстремальних дій. Обливатися льодяною водою не обов’язково. Достатньо не перекутувати дитину від народження. І не лякатися пробіжок босоніж чи прохолодних напоїв.

Вітамінні комплекси і бар’єрні противірусні препарати допоможуть захистити малюка у найбільш проблемні часи. 

Принципи загартовування

При організації загартовування необхідно дотримуватися ряду правил, принципів загартовування для досягнення найбільшого ефекту від його проведення.

Поступове збільшення загартовуючих впливів. При загартовуванні дітей неприпустимо швидке, форсоване зниження або збільшення тривалості процедури.

Систематичність – це регулярне повторення загартовування, впливів, так само, як і умивання, протягом всього життя.

Облік індивідуальних особливостей дитини: стан її здоров'я, фізичного і психічного розвитку, типологічних особливостей нервової системи, чутливості до дії гартують. Відповідно до цих особливостей встановлюється загартовувальне навантаження.

Проведення загартовування при позитивному емоційному настрої дитини. Важливо, щоб процедури носили ігровий характер, а величина холодного або теплового впливу в них не супроводжувалася негативними реакціями, і сприймалися у вигляді приємно-прохолодних, приємно-теплих відчуттів.

Багатофакторність – зобов'язує використовувати при загартовуванні кілька фізичних факторів: холод, тепло, опромінення видимими, ультрафіолетовими, інфрачервоними променями, механічний вплив повітрям, водою та іншими факторами. Наприклад, поєднання в системі загартовування водних процедур із застосуванням обливань, охолодження повітряним потоком, з сонячними ваннами.

Поліграціонність – заснована на необхідності тренувань дитини до слабкої і сильної, швидкої і уповільненої, середньої за силою тимчасової дії охолодженням. Це необхідно для того, щоб штучно не закріплювати вузькі стереотипи загартованості тільки до одного діапазону перепадів температури, а виробляти готовність організму без пошкодження сприймати різні природні впливи, що зустрічаються в його повсякденному житті. Наприклад, застосування контрастних ніжних ванн з короткочасним впливом холодної та теплої води в поєднанні із застосуванням ходіння босоніж, де охолодження більш тривале і поступове.

Поєднання загальних і місцевих охолоджень. Оптимальна стійкість організму дитини досягається при чергуванні загальних загартувальних охолоджень з місцями, спрямованими на найбільш чутливі до дії холоду області (стопи, носоглотка, поперек). Наприклад, полоскання горла водою, обливання стоп, загальне обливання.

Необхідно виконувати загартовуючи процедури на різному рівні теплопродукції організму для підвищення його стійкості до температурного впливу як у спокої, так і в русі. Наприклад, поєднання загартовування дітей після денного сну (обливання ніг), коли вони перебувають у спокої, з загартовуванням їх під час фізкультурних занять на відкритому повітрі в полегшеному одязі, при зігріванні організму під час руху.

Облік попередньої діяльності, стан організму – передбачає зменшення дози охолодження після впливу виражених фізичних, психоемоційні навантажень і необхідних подразнень, які негативно впливають на процес термовостановленія. Наприклад, прихід дитини після перенесеної ГРВІ в сад вимагає зменшення дози охолоджуючих факторів.

Орієнтовна схема розподілу процедур при загартовуванні

Теплий період року

У ранкові години – полоскання горла прохолодною водою, ранкова гімнастика на відкритому повітрі з оздоровчим бігом.

Під час занять – фізкультурні заняття на повітрі в полегшеному одязі. Ходіння по гарячому і холодному піску, сонячні ванни.

Прогулянки вдень – спортивні вправи в полегшеному одязі.

Після прогулянки перед обідом – полоскання горла прохолодною водою.

Після обіду до сну вдень – полоскання горла прохолодною водою.

Після сну вдень – комплекс дихальної гімнастики, контрастні ножні обливання, ходіння босоніж під час гімнастики.

Холодний період року

У ранкові години – полоскання горла прохолодною водою, ранкова гімнастика на відкритому повітрі з оздоровчим бігом.

Під час занять – фізкультурні заняття на відкритому повітрі в полегшеному одязі, ходіння босоніж під час фізкультурного заняття в залі.

Після прогулянки перед обідом – полоскання горла прохолодною водою.

Після обіду перед сном – полоскання горла прохолодною водою.

Після денного сну – обливання ніг, ходіння босоніж під час гімнастики. 

ПРО РЕЖИМ ДНЯ  ДОШКІЛЬНИКІВ

Про режим дня сказано багато, але до цих пір не всі батьки розуміють його значення. Намагаючись розважити і потішити дитину раннього віку, часом перевтомлюватися його нервову систему достатком вражень, і замість радості та вдячності отримують капризи, сльози і зниження імунітету. Мало хто піклується про денному сні дитини. З дошкільником займаються раннім навчанням. При виборі меблів і освітлювальних приладів звертають увагу на їх дизайн, але не на розмір і функціональність. В Залежно від амбіцій батьків, з чотирьох, і навіть з трьох років малюка щодня саджають і намагаються навчити її читати і писати, примушуючи зберігати невластиву даному віку нерухомість і зорове зосередження. Змушують подовгу сидіти за обіднім столом, дотримуючись В«пристойностіВ». А шестирічки майже поголовно приречені ходити в школу на підготовчі курси, займатися вечорами, відвідувати різні гуртки та секції, не маючи часу для такої необхідної їм ігрової діяльності.

Тому нам бачиться необхідним згадати традиції радянських дитячих садків, де режим дня був розроблений у відповідності з віковими особливостями дітей.

1. Необхідність режиму дня

Виховання здорового молодого покоління з гармонійно розвинутими духовними і фізичними силами нерозривно пов'язане з розробкою раціонального режиму дня і гігієнічної регламентацією різних сторін життєдіяльності підростаючого покоління.

Діяльність є основним фактором розвитку організму. Здоров'я зростаючого організму визначається насамперед створенням сприятливих умов для різних видів діяльності в навчально-виховних закладах і вдома, раціональним харчуванням, правильним чергуванням праці та відпочинку, дотриманням правил особистої гігієни, розумної організації дозвілля, попередженням шкідливих звичок. Все це повинно враховуватися при побудові режиму дня. Раціональний режим передбачає відповідність його змісту, організації та побудови певним гігієнічним принципам.

Ці принципи обгрунтовані законами вищої нервової діяльності людини і анатомо-фізіологічними особливостями та психологічними можливостями зростаючого організму.

Привчати дітей виконувати режим дня необхідно з ранніх років, коли найлегше виробляється звичка до організованості і порядку, до систематичної праці і правильному відпочинку з максимальним проведенням його на свіжому повітрі. Робити це необхідно поступово, послідовно і щоденно. У дітей ще щодо слабкі процеси внутрішнього гальмування і мала рухливість нервових процесів. Останнє ускладнює, а іноді робить зовсім неможливим швидкий перехід нервових клітин від стану збудження до стану гальмування.

Така складна для нервової системи дитини перебудова може шкідливо впливати на його здоров'я і працездатність і привести до хронічного перевтоми.

Ці фізіологічні особливості визначають один з гігієнічних принципів побудови правильного режиму дня - суворе його дотримання, неприпустимість частих змін, а також поступовість переходу до нового режиму навчання та виховання.

Зміст режиму та сумарна тривалість всіх режимних моментів (добовий бюджет часу) визначається другим гігієнічним принципом: всі види діяльності і відпочинку повинні враховувати вікові особливості організму. Характер і тривалість різних видів діяльності повинні відповідати функціональним можливостям дитячого організму; відпочинок Довжку забезпечувати повне відновлення всіх фізіологічних систем організму.

Основними компонентами режиму є: сон, перебування на відкритому повітрі (прогулянка), навчальна діяльність, ігрова діяльність і відпочинок за власним вибором (Вільний час), прийом їжі, особиста гігієна. Зміст і тривалість кожного з компонентів, а також роль їх у певні вікові періоди закономірно змінюються, набуваючи нові характерні риси та особливості.

Режим дня вважається правильним, якщо забезпечує достатній час для виконання всіх необхідних елементів життєдіяльності і високу працездатність на Протягом усього періоду неспання, попереджає розвиток стомлення, підвищує загальну опірність організму. Цим визначається провідна роль режиму в системі заходів профілактики захворювань.

Організація режиму дня і постановка навчально-виховного процесу у всіх типах установ є важливими розділами діяльності медичних працівників, санітарного лікаря з гігієни дітей та підлітків (і його помічника).

Режим дня дітей всіх вікових груп повинен передбачати час для самообслуговування і проведення гігієнічних процедур.

2. Гігієнічна організація сну

Неспання дитини пов'язане з активною діяльністю збудженням нервових клітин під впливом зовнішніх подразників, надходять в кору головного мозку через відповідні: рецептори (око, вухо, шкіра і т.д.). ЦНС дитини раннього та дошкільного віку ще слабка, і під час неспання він легко стомлюється. Для відновлення нормального стану нервових клітин величезне значення має правильно організований і досить тривалий сон, що необхідно враховувати в дитячих установах.

Перед сном не можна рясно годувати дитину, поїти чаєм, кавою, какао, неприйнятні рухливі ігри. Щоб діти швидко засипали і добре спали, рекомендується укладати їх в один і той час. Мова дорослих повинна бути ласкавою, тихою, рухи м'які та спокійні.

3. Гігієнічна організація неспання

При організації неспання дітей необхідно враховувати гігієнічні вимоги. Діти, захоплені цікавою грою, не відчувають стомлення, але неправильно побудовані вила діяльності можуть бути навантаженням для нервової системи дитини і швидко привести до стомлення. Організовуючи діяльність дитини, треба враховувати не тільки вік, але і стан здоров'я, індивідуальні особливості. Важливо добре продумати чергування видів діяльності. Після ігор, що вимагають значного розумового напруження, повинні слідувати рухливі ігри, не пов'язані з великими розумовими зусиллями.